Решение IV сьезда врачей эндоскопистов Украины 10-11 июня 2010г. г. Ивано-Франковск

Рішення IV з’їзду лікарів ендоскопістів України.

10 – 11 червня 2010 р. м. Івано-Франківськ

Вийти з клопотанням до Міністра охорони здоров’я України з наступними питаннями:

У зв’язку зі стрімкою появою нових технологій і можливостей в гастроінтестинальній ендоскопії сьогодні, як ніколи необхідно приділити першочергове значення питанням навчання і оцінки компетентності лікаря, що виконує ці інвазивні втручання та надає високоякісну медичну допомогу. За останні двадцять років ендоскопія досягла значних успіхів у діагностиці та лікуванні захворювань органів шлунково-кишкового тракту, панкреато-біліарної системи, трахеобронхіального дерева та скринінгу злоякісних новоутворів.

Якісне надання медичної допомоги населенню в ендоскопічній галузі означає виконання її процедур за відповідними показаннями, проведення точної діагностики, успішних лікувальних втручань, водночас із забезпеченням максимальної безпеки та комфорту для пацієнта та зведення до мінімуму ризику можливих ускладнень. Робота ендоскопіста вимагає технічної майстерності у поєднанні з глибоким знанням клінічної симптоматики захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Оскільки сама по собі майстерність недостатня для успішної роботи, то особливого значення набуває великий обсяг теоретичних знань та практичних навичок у гастроінтестинальній ендоскопії, які необхідно постійно поновлювати через контрольовані тренінги та навчання.

Підвищення рівня компетентності спеціаліста є важливою складовою розвитку ендоскопічної служби і вона необхідна з кількох міркувань.

1. Майстерне виконання втручання забезпечує комфорт і безпеку пацієнта.

2. Майстерно виконане втручання рідше може призвести до помилок, як у діагностиці так і у виборі лікування з відповідними негативними наслідками.

3. Розвиток ендоскопічних технологій, поява нового інструментарію вимагають постійного ознайомлення та навчання.

4. Ендоскопічні обстеження, маніпуляції і операції постійно еволюціонують та зазнають переоцінку та вдосконалення.

На теперішній час якість підготовки ендоскопістів в Україні не відповідає існуючим світовим стандартам. З 9 наявних кафедр (з яких 3 – терапевтичного профілю), що проводять підготовку спеціалістів з ендоскопії, лише одна укомплектована кадрами, жодна не має достатнього технічного оснащення. Крім того, почали проводити підготовку з ендоскопії кафедри гастроентерології за програмою, в якій на ендоскопію відведено лише місяць, що не дає можливості набути навіть теоретичні знання з ендоскопії, не кажучи про практичні навички. Тому що згідно затверджених МОЗ України уніфікованої програми та навчальних планів циклів первинної спеціалізації зі спеціальністі «ендоскопія» після 4 місяців навчання лікар може виконувати езофагогастродуоденоскопію, бронхоскопію, ректороманоскопію та ректосигмоскопію, брати щипцеву і браш-біопсію під час ендоскопічних оглядів, зупиняти шлунково-кишкові кровотечі неварикозного генезу за допомогою ін’єкційних і коагуляційних методів. Однак, досвід роботи ендоскопічної служби показує, що після закінчення курсів спеціалізації ендоскопісти не готові самостійно виконувати ендоскопічні втручання. Виникає ризик діагностичних помилок, тяжких ускладнень (кровотечі, перфорації), виходу з ладу дороговартісного обладнання. Тому після закінчення курсів спеціалізації лікар повинен деякий час працювати під наглядом досвідченого фахівця (завідуючого відділенням, головного позаштатного спеціаліста з “Ендоскопії” району, міста, області на робочому місці) та отримати дозвіл на самостійне виконання визначених досліджень. Така практика давно існує закордоном.

Надалі, якщо лікар планує розширити обсяг виконання ендоскопічних втручань, він має закінчити курси тематичного удосконалення з кожного виду досліджень (колоноскопії, ентероскопії, ендосонографії, ЕРХПГ, оперативних втручань та ін.) та отримати сертифікат (дозвіл) на кожен вид втручань Асоціація вважає за доцільне проводити курси стажування та інформації та тренінги не на існуючих кафедрах, а в спеціалізованих установах, зокрема НДІ, центрах та лікувальних закладах з надання спеціалізованої медичної допомоги. З огляду на це створення 5 регіональних центрів з гастроінтестинальної ендоскопії надасть можливість не тільки зосередити необхідне обладнання (якого на даний час немає в Україні), але й проводити навчання з дозволом видавати сертифікати державного зразка на виконання відповідного втручання. Необхідно розробити програми з тематичного удосконалення на кожен вид досліджень та втручань.

Таким чином, лікар ендоскопіст буде виконувати лише ті ендоскопічні дослідження, на які в нього є сертифікат та дозвіл, що призведе до покращення надання медичної допомоги. Що особливо важливо напередодні Євро 2012.

На сьогодні не існує адекватної оцінки компетентності лікаря ендоскопіста. Сам перегляд наявних документів у лікаря про спеціалізацію, сертифікацію, курси за субспеціальностями не визначає його компетентність та майстерність, без незалежної оцінки та проведення комплексної експертизи його роботи. Саме комплексна експертиза відповідає сучасним вимогам оцінки компетентності та відповідності ендоскопіста на займаній посаді, при прийомі на роботу і при поновленні дозволів.

Асоціація ендоскопістів не заперечує, щоб лікарі інших спеціальностей (хірурги, терапевти, гастроентерологі тощо) виконували ендоскопічні втручання, але для цього необхідно пройти курси первинної спеціалізації з ендоскопії та отримати сертифікат лікаря ендоскопіста з послідуючим регулярним підтвердженням його, як це робилось і робиться у цивілізованих країнах та рекомендується Всесвітньою та Європейською асоціаціями гастроінтестинального тракту. Це попередить юридичні проблеми, які можуть виникати в разі виконання терапевтом хірургічних втручань.

Контроль за рівнем компетентності спеціаліста, який проводить ендоскопічні втручання, здійснюється відповідним чином, якщо лікар працює у відділенні. Досвід закордонних країн показує, що більш якісно здійснюється контроль за виконанням втручань та проведенням дезінфекції та стерилізації ендоскопічного обладнання в умовах ендоскопічного відділення. Ці принципи були покладені в основу усіх наказів МОЗ СРСР з моменту появи спеціальності “Ендоскопія” та були викладені у наказі МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 “Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я”. Тому вважаємо неможливим обладнувати консультативні гастроентерологічні кабінети та гастроентерологічні відділення ендоскопічним обладнанням (Наказ МОЗ України Від 28.12.2009 № 1051 “Про надання медичної допомоги хворим гастроентерологічного профілю”). Незрозумілим є наявність колоноскопа в переліку обладнання консультативного гастроентерологічного кабінету та гастроентерологічного відділення, тому що згідно кваліфікаційної характеристики спеціаліста зі спеціальності «Гастроентерологія» лікар може виконувати тільки ректосигмоскопію (викладено в цьому ж наказі). Крім того, з цього наказу, для підтвердження вищої категорії лікар гастроентеролог повинен “Самостійно виконувати ендоскопічні хірургічні маніпуляції з зупинки кровотеч зі стравоходу ....”, що суперечить канонам медицини, тому що хірургічні маніпуляції повинен виконувати хірург, а не терапевт. На нашу думку, необхідно не розпорошувати дороговартісне обладнання, а концентрувати його. Більш раціональним є об’єднання ендоскопічних кабінетів в ендоскопічні відділення, збільшення відділення за рахунок скорочення кабінетів у поліклініках.

Пропонуємо.

  1. Кафедрі ендоскопії та малоінвазивної хірургії факультету післядипломної освіти ЛНМУ ім. Данила Галицького з залученням провідних ендоскопістів України розробити програми з тематичного удосконалення з ендоскопії на кожен вид досліджень та втручань.

  2. Після проходження первинної спеціалізації з “Ендоскопії“ та отримання сертифікату запровадити надання дозволу на самостійне виконання кожного окремого дослідження (езофагогастроскопія, бронхоскопія, ректороманоскопія та ректосигмоскопія) завідуючим відділеннями, головним позаштатним спеціалістам з “Ендоскопії” (району, міста, області). Для виконання інших ендоскопічних втручань лікарю необхідно пройти курси з тематичного удосконалення з кожного виду досліджень та втручань.

  3. Для підтримання рівня компетентності в ендоскопії при підтвердженні або присвоєнні кваліфікаційної категорії лікаря ендоскопіста він повинен виконувати не менше 500 ендоскопічних досліджень на рік, якщо працює сумісником та 1000 – для працюючого постійно.

  4. Створити 5 регіональних центрів з гастроінтестинальної ендоскопії.

  5. В зв’язку зі стрімким розвитком хірургічних втручань в ендоскопії, вважаємо за необхідне проводити навчання з ендоскопії тільки на кафедрах хірургічного профілю.

  6. Переглянути Наказ МОЗ України від 28.12.2009 № 1051 “Про надання медичної допомоги хворим гастроентерологічного профілю” сумісно з провідними лікарями хірургами, ендоскопістами та патоморфологами.

  7. Проводити об’єднання ендоскопічних кабінетів в ендоскопічні відділення, збільшувати існуючі відділення за рахунок скорочення кабінетів у поліклініках.

  8. Лікарі ендоскопісти України вважають, що спеціальність “Ендоскопія” є субспеціальністю хірургії, тому просимо внести зміни в Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19.05.2010 № 89-о “Про затвердження персонального складу головних позаштатних спеціалістів МОЗ України” та перенести підпорядкування ендоскопістів з групи терапевтичного профілю в хірургічний.

У вас установлена устаревшая версия браузера

Браузер который вы используете не пригоден для просмотра данного сайта. Пожалуйста установите последнюю версию браузера: