Дезинфицирующие и моющие средства которые используются для обработки эндоскопов и инструментов к ним

Корпоративна інформація

Укр. ж. малоінвазивної ендоск. хір. – 2005. – Vol 9, № 1-2. – С.21 – 25.

Дезінфікуючі та миючі засоби які застосовуються для обробки ендоскопів

та інструментів до них.

Нікішаєв В.І.¹, Морозова Н.С. ² Лемко І.І.³

¹Асоціація лікарів ендоскопістів України.

²Кафедра дезінфектології і профілактики внутрілікарняної інфекції Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.

³Український науково–практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Проблема безпеки медичних маніпуляцій, особливо попередження зараження пацієнтів через медичний інструмент, є завжди актуальною і потребує постійного контролю. В ендоскопії особлива увага цій проблемі почала приділятися в останні десятиліття [1, 2, 18, 23].

Питання обробки ендоскопів та інструментів до них вважається повсюдно вирішеним, однак питання вибору дезінфектанту дискутується як в США, так і в Європі. Зареєстровано велику кількість дезинфікуючих засобів які мають свої позитивні та негативні сторони. Базуючись на багатому досвіді досліджень закордонних колег по застосуванню дезинфікуючих засобів для обробки ендоскопів та допоміжних інструментів до них, ми б хотіли зупинитися на тих препаратах, що рекомендують робочі групи ASGE[1], ESGE² та BSG³.

Дезинфекція ендоскопу може проводитися методом занурення в дезинфікуючий розчин або в дезинфікуючій установці. Для дезинфекції застосовують дезінфектанти з широким антимікробним спектром, тобто з бактерицидним, віруліцидним та фунгіцидним ефектами.

Найбільш поширеними є препарати на основі глутарового альдегіду (Cidex, Asep, Totacide 28, Steranios). Дезинфекція глутаральдегідом проводиться протягом 20–90 хвилин в залежності від концентрації та температури розчину [19]. Однак багаторазові наукові дослідження довели ефективність розчину глутарового альдегіду при концентрації вище 2% та експозиції 20 хвилин при 20°C [19]. Використовують 2,4% – 3,2% розчини, причому максимальний термін його використання складає 14 днів, із визначенням мінімальної ефективної концентрації (2% розчин) [9, 13, 14, 16, 21].

Основним недоліком глутарового альдегіду є токсичний вплив на медичний персонал і забруднення навколишнього середовища. Тривалий контакт з глутаровим альдегідом може зумовити розвиток різних алергічних реакцій та захворювань, в тому числі і бронхіальної астми. Тому робота з альдегідними препаратами повинна проводитись з чітким додержанням правил техніки безпеки, в окремому приміщенні, яке добре провітрюється, та при наявності адекватної витяжки [1, 2, 9, 10, 18, 20]. Крім того, при поганому промиванні ендоскопу залишки глутарового альдегіду можуть викликати в пацієнта, якому проводиться обстеження, розлади шлунково–кишкового тракту (діарея, кишкові коліки) [21]. Глутаровий альдегід може бути неефективним при атипічних формах мікобактерій, що може привести до зараження пацієнтів. Ще однією негативною властивістю даного препарату є те, що він призводить до фіксації білків на поверхні ендоскопу та інструментів з утворенням біоплівки, що також може зумовити зараження інших пацієнтів [9, 11, 12, 13, 14, 16, 18, 21, 22, 23]. Не зважаючи на це, препарати даної групи найбільш часто використовуються для обробки ендоскопів та допоміжних інструментів до них в країнах Європи та Північної Америки, але в останній час відмічається тенденція до зниження використання їх в зв’язку з появою менш токсичних і в той же час ефективних дезинфікуючих розчинів.

Ортофтальальдегід (0,55%–Cidex OPA) – це високоякісний дезинфікуючий засіб, який містить 1,2–бензенедікарбоксальдегід. Дослідження даної речовини показало, що вона має більшу туберкулоцидну дію у порівняні з глутаровим альдегідом. Обробка ортофтальальдегідом проводиться на протязі 5 хвилин.

Перевагою дезинфекції ортофтальальдегідом є те, що не дивлячись на короткий час обробки в порівнянні з глутаровим альдегідом, досягається досить високий рівень дезинфекції [21]. Однак, цей препарат може викликати подразнення слизових оболонок дихальних шляхів та очей. Рекомендується використовувати ортофтальальдегід в добре провітрюваних приміщеннях та при наявності витяжки. Головний недолік ортофтальальдегіду, як і глутарового альдегіду – фіксація білків до поверхні оброблюваної частини ендоскопів та інструментарію з утворенням біоплівки, що відбувається при неадекватному очищенні ендоскопів та інструментів до них від органічного матеріалу. При попаданні даного дезінфектанту на одяг чи шкіру можуть залишатися плями, тому при попаданні речовини негайно необхідно промити дану ділянку тіла чи одяг водою [14, 20, 21].

Надоцтова (Рeracetik) кислота (Nu Сidex 0,35%, Steris 0,20%, Anioxyde 1000, Secusept aktiv) також широко використовується для обробки ендоскопів. У порівняні з глутаровим альдегідом, надоцтова кислота має кращий бактеріцидний та віруліцидний ефекти та меньшу експозицію. Для знешкодження вірусів, наприклад ВІЛ, достатньо експозиції в 5 хвилин, а знешкодження бактерій, які утворюють спори проходить на протязі 10 хвилин, при концентрації надоцтової кислоти не менше 0,35% [21].

Робочі групи ASGE та BSG запропонували використання 0,09% розчин надоцтової кислоти на протязі 10–15 хвилин, що дає змогу знешкодити бактерії, грибки та віруси. Для знешкодження спороутворюючих бактерій вони рекомендують використовувати розчин такої самої концентрації, але час обробки повинен бути не менше 30 хвилин [21].

Надоцтова кислота є менш токсична ніж глутаровий альдегід і тому не загрожує розвитком різних захворювань у медичного персоналу та не забруднює навколишнє середовище. Окрім того, на відміну від глутарового альдегіду та ортофтальальдегіду надоцтова кислота не фіксує білки на поверхні ендоскопу та допоміжних інструментів до нього і не утворює біоплівки, а навпаки має здатність видаляти біоплівки з каналів ендоскопу після обробки його глутаровим альдегідом та ортофтальальдегідом. Слід відмітити, що надоцтова кислота не зумовлює виникнення стійких штамів бактерій [14, 16, 20, 21].

Недоліком надоцтової кислоти є малі строки використання як концентрату (12 – 18 місяців від дня виготовлення), так і готового робочого розчину (1 – 6 діб) [21]. Надоцтова кислота викликає корозію металу, що може пошкодити складові частини миючих машин для ендоскопів, а також викликає зміну кольору ендоскопів, але без якогось функціонального пошкодження [21].

Не дивлячись на всі переваги надоцтової кислоти, одним з суттєвих її недоліків є висока вартість у порівняні з іншими дезинфікуючими засобами [11, 14, 16, 18, 20, 21], що в нашій державі відіграє не останню роль.

Велика кількість дезінфектантів які мають в своєму складі надоцтову кислоту і виробляються різними фірмами, мають різні хімічні формули. Тому вивчення, яке було проведене на одній марці дезінфектанту (Nu Сidex) не можна застосовувати до всіх дезинфікуючих розчинів в цій групі.

Піроксиген (Virkon) – стійка дезинфікуюча речовина, яка є досить ефективною проти бактерій і вірусів, але значно менш активна, ніж глутаровий альдегід у відношенні мікобактерій та ентеровірусів. Крім того, деякі речовини складової піроксигену можуть пошкодити ендоскопічне обладнання та миючі машини для їх обробки. Тому робоча група BSG не рекомендує використовувати піроксиген для дезинфекції ендоскопів [14, 21]. Для запобігання пошкодження ендоскопічного обладнання рекомендується використовувати 1% піроксиген у поєднанні з 0,08% надоцтовою кислотою [17].

Електролітична вода – яку отримують з води та солі при електролізі з мембранним розподіленням, останнім часом почали використовувати досить часто для обробки ендоскопів. При електролізі утворюються гідроксильні радикали, які мають швидкий і сильний бактерицидний ефект. Електролітична вода порушує бактеріальну клітину оболонку і пошкоджує різні внутрішньоклітинні компоненти бактерій, в тому числі і ДНК [14, 21]. У даний час виготовляють 2 типи електролітичної води, а саме електролітичну сильну воду (рН<3, наприклад Cleantop WM–S) та електролітичну слабу воду (рН 6–7, наприклад Sterilox).

Перевагами цих препаратів над іншими є швидкий та сильний бактерицидний ефект, особливо при використанні електролітичної сильної води, мінімальна токсичність, а також низька ціна у порівнянні з іншими дезінфікуючими розчинами, що в наш час є дуже актуальною проблемою [14, 21].

Недоліки електролітної води подібні, як і в інших дезинфікуючих засобів. При наявності органічної речовини на оброблюваній поверхні ендоскопу антибактеріальний ефект електролітичної води значно зменшується, тому перед дезінфекцією необхідно проводити ретельну очистку ендоскопу. Також електролітна вода має досить сильний корозійний ефект, що може пошкоджувати частини ендоскопу та деталі миючих машин. При роботі з електролітичною водою необхідна адекватна вентиляція приміщення, оскільки при рН води 2,5 або менше, значна кількість хлору випаровується і при цьому дезінфекційні властивості розчину зменшуються [14, 21].

Діоксид хлора (Tristel, Dexit, Medicid) – сильна окислююча рідина, яка протягом 5 хвилин знешкоджує неспороутворюючі бактерії, мікобактерії, грибки. Для знешкодження спороутворюючих бактерій рекомендована експозиція не менше 10 хвилин. Тривала експозиція в діоксиді хлора може пошкоджувати металічні компоненти ендоскопу, а також змінювати забарвлення кожуха ендоскопу. Активність даного розчина зберігається приблизно 7–14 днів при умові, що розчин використовуватись у максимально герметичній установці. Діоксид хлора є сильним подразником для дихальної системи, а тому його використання можливе тільки при наявності адекватної витяжки [14, 21].

Препарати четвертинного амонію (Saktimed Sinald, Dettol ed, Thermotol) є відносно неотруйні і не пошкоджують деталі ендоскопу, але у них малий антимікробний спектр. Робоча група BSG повідомила, що препарат Dettox (зараз  Dettol ed) не рекомендується використовувати із–за слабої віруліцидної активності [21]. Покращений продукт Saktimed (Sinald) має помірний мікобактерицидний ефект, але недостатньо активний щодо ентеровірусів [21]. Доведено, що препарати четвертинного амонію мають недостатню антимікробну дію, але її можна посилити в комбінації з використанням амінів та підвищенням температури дезінфікуючого розчину в миючій машині [21].

Незважаючи на це, робочі групи ASGE та BSG не рекомендують препарати четвертинного амонію для звичайного використання, так як ці препарати мають слабу віруліцидну активність [11, 13, 14].

В останній час з’явились препарати комбінованого типа з декількома діючими речовинами: сполуки четвертинного амонію з глутаровим альдегідом. До них відносяться Korsolex bazik, Korsolex extra та Cептодор–форте.

Всі вони зареєстровані в Україні. Концентрат „Cептодор–форте” складається із глутарового альдегіду (12,5%), четвертинних амонієвих сполук (37,5%) та води до 100,0; рН концентрату становить – 5,9. Септодор–форте має бактерицидні властивості щодо грамнегативних та грампозитивних бактерій, фунгіцидні щодо грибів роду Сandida та патогенних дерматофітів та віруліцидні властивості (включаючи віруси гепатитів, ВІЛ) [3]. Рекомендована концентрація та експозиції септодора – форте для обробки ендоскопів складає при 0,4% – 90 хвилин або 0,5% – 60 хвилин. Тривалість використання Cептодора – форте сягає 6–8 годин за умов відсутності зміни концентрації та інших його властивостей (кольору, прояви каламутності, випадіння осаду).

Побічна дія Cептодора–форте – це шкірні алергічні реакції медичного персоналу, подразнення слизової оболонки дихальних шляхів та очей, тому використовувати даний розчин необхідно у спеціальних приміщеннях із адекватною витяжкою із дотриманням всіх правил техніки безпеки [3].

Недоліками Cептодора–форте є тривалий час обробки ендоскопу, що при наявності одного апарата значно знижає кількість обстежених пацієнтів.

Однак, у всесвітній інформаційній мережі Інтернет немає даних за цей препарат та його властивості, а є данні за використання для дезінфекції ендоскопів Korsolex bazik та Korsolex extra які себе добре зарекомендували в Європі.

Корзолекс базік (Korsolex bazik) складається з 1,6–дигідрокси–2,5–діоксагексану – 19,7%, глутарового альдегіду – 15,2%, допоміжних речовин (тензиди, інгібітори корозії, солі, барвник, ароматизатор) та води до 100,0. рН концентрату складає 4,0, а готового до вживання розчину – 7,0. Робочі розчини корзолекс базік мають мийні властивості, добре змиваються, не пошкоджують вироби з нержавіючої сталі, кольорових металів в тому числі алюмінію, скла, кераміки, синтетичних матеріалів, гуми, латексу, порцеляни тощо. Засіб не сумісний з милами та амонійними поверхнево–активними речовинами [6].

Корзолекс базік має бактерицидні (включаючи мультирезистентний золотистий стафілокок, ентерогеморагічну кишкову паличку, Helikobakter pylori, збудників туберкульозу) віруліцидні (включаючи збудників парентеральних вірусних гепатитів В, С, СНІДу, адено–, папова–, рота–, вакцинія–, поліовіруси), фунгіцидні та спороцидні (Baccillus subtilis, Baccillus anthracoides) властивості.

Тривалість експозиції гнучких ендоскопів та допоміжного інструментарію до нього в 4,0% розчині Kорзолекс базік становить 15 хвилин, 3,0% розчині – 30 хвилин і в 2,0% розчині – 60 хвилин. Придатність готових розчинів складає 5–10 діб при умові, що немає візуальних ознак забруднення робочого розчину та вміст діючих речовин в засобі не змінився [6].

Недоліки даного дезінфікуючого розчину полягають в тому, що в концентрованому виді він може пошкоджувати слизову оболонку верхніх дихальних шляхів та очей, подразнює шкіру. Також має слабкі сенсибілізуючі властивості [6]. Робочі розчини 4,0% концентрації можуть викликати ушкодження шкіри та слизових оболонок очей.

Корзолекс екстра (Korsolex extra) містить у собі 1,6–дигідрокси–2,5–діоксагексан – 15,3%, глутаровий альдегід – 7,5%, бензалконіум хлорид – 1,0%, дидецилдиметиламонію хлорид – 1,0%, а також допоміжні речовини (поверхнево–активні речовини, розчинники, інгібітори корозії, регулятор піноутворення, барвник, ароматизатор) та води до 100,0. рН концентрату складає 4,0, а готового до вживання розчинів 2%–3% концентрації  – 6,0. Робочі розчини Kорзолекс екстра мають мийні властивості, добре змиваються, не пошкоджують вироби з нержавіючої сталі, кольорових металів в тому числі алюмінію, скла, кераміки, синтетичних матеріалів, гуми, латексу, порцеляни тощо. Засіб не сумісний з милами та амонійними поверхнево–активними речовинами.

Спектр антимікробної дії розчину Kорзолекс екстра такий, як і у Kорзолекс базік.

Тривалість експозиції гнучких ендоскопів та допоміжного інструментарію до нього в 3,0% розчині корзолекс екстра становить 15 хвилин, 2,0% розчині – 30 хвилин, та в 1,5% – 60 хвилин. Придатність готових розчинів складає 7 діб при умові, що немає візуальних ознак забруднення робочого розчину та вміст діючих речовин в засобі не змінився.

Концентрат даного засобу небезпечний в умовах інгаляційної дії, подразнює шкіру, слизову оболонку очей та верхніх дихальних шляхів. Також має слабкі сенсибілізуючі властивості, тому працювати з даним розчином, як і з іншими розчинами необхідно в умовах адекватної вентиляції приміщення [5].

Амінвміщуючі дезинфікуючі розчини (Sekusept, Korsolex AF, Korsolex plus) широко використовуються для обробки ендоскопів в Центральній Європі. Дані розчини високо ефективні проти мікобактерій, грибів, вірусів, включаючи Papilloma virus. Рекомендований час обробки ендоскопів складає 15 хвилин при розведенні 1:25 – 1:33 [7, 21].

Амінвміщуючі дезінфікуючі розчини не фіксують білки до поверхні ендоскопів, завдяки чому досягається кращий дезінфікуючий ефект [7, 14, 21].

Побічні ефекти при використанні амінвміщуючих розчинів спостерігалися у вигляді подразнень на шкірі медичного персоналу та неприємного запаху, тому рекомендується використовувати приміщення з адекватною вентиляційною системою [7, 14, 21].

Корзолекс плюс (Korsolex plus) складається з діючих речовин (додецилбіспропілентриаміну – 9,2%, дидецилдиметиламонію хлориду – 13,0%), допоміжних речовин (комплексоутворювач, інгібітори корозії, регулятори піноутворення, регулятори рН, барвник, ароматизатор) та води до 100,0. Значення рН концентрату складає 9,6, а готового до вживання 3% розчину – 8,5. Робочі розчини корзолекс плюс мають мийні властивості, добре змиваються, не пошкоджують вироби з нержавіючої сталі, кольорових металів в тому числі алюмінію, скла, кераміки, синтетичних матеріалів (акрилове скло, макролон), гуми, латексу, порцеляни тощо. Також розчин даного дезінфектанту не фіксує забруднення органічного походження на поверхні ендоскопів та допоміжного інструментарію до нього. Засіб не сумісний з милами та амонійними поверхнево–активними речовинами [7].

Корзолекс плюс має бактерицидні (включаючи мультирезистентний золотистий стафілокок, ентерогеморагічну кишкову паличку, Helikobakter pylori, збудників туберкульозу) віруліцидні (включаючи збудників парентеральних вірусних гепатитів В,С, СНІДу та рота–, вакциніявіруси), фунгіцидні (щодо грибів роду Candida) властивості.

Тривалість експозиції гнучких ендоскопів та допоміжного інструментарію до нього в 3,0% розчині корзолекс плюс становить 15 хвилин, 2,0% розчині – 30 хвилин, а в 1,0% – 60 хвилин. Придатність готових розчинів складає 7 діб при умові, що немає візуальних ознак забруднення робочого розчину та вміст діючих речовин в засобі не змінився [7].

Концентрат даного засобу подразнює шкірні покриви, слизові оболонки очей та верхніх дихальних шляхів. Робочі розчини дезінфектанту корзолекс плюс при застосуванні методом занурення інгаляційно безпечні, слабо подразнюють слизові оболонки очей та верхніх дихальних шляхів, тому їх можна використовувати у приміщеннях з мінімальною вентиляцією [7].

Із всіх дезінфектантів для обробки ендоскопів, які існують на сьогоднішній день, ASGE, ESGE та BSG рекомендують використовувати препарати на основі глутаральдегіду, 0,2% надоцтової (peracetic) кислоти, 7,5% піроксигену (hydrogen peroxide), 0,08% розчин надоцтової кислоти з 1% піроксигеном, а також 0,55% ортофтальальдегіду [17].

Міністерством охорони здоров’я зареєстровані для дезінфекції ендоскопів та допоміжних інструментів до них, препарати, які були неодноразово дослідженні щодо своєї ефективності та добре себе зарекомендували: Cidex, Cidex OPA, Nu Cidex, (Johnson & Johnson company), Korsolex plus, Korsolex bazik, Korsolex extra (BODE), а також Лізоформін 3000, який може використовуватися для дезінфекції ендоскопів та інструментів до них, але з рекомендованою концентрацією та експозицією, 2,5% – 30 хвилин, 1,5% – 60 хвилин [15]. Таким чином, для раціональної організації праці ендоскопічних кабінетів та відділень, підвищення ефективності дезинфекції і збільшення пропускної здатності відповідних підрозділів, доцільніше використовувати дезинфікуючі розчини з часом експозиції не більше 15–20 хвилин при мінімальному токсичному впливові на медичний персонал і навколишнє середовище.

Забрудненні інструменти та ендоскопи мають високий інфікуючий потенціал по відношенню до пацієнтів та медичного персоналу, і тому повинні підлягати обробці безпосередньо після їх використання. Забруднення, які важко піддаються чистці, наприклад, кров, білок, секрети організму або залишки лікарських речовин, можуть негативно вплинути на ефективність дезінфекції незалежно від використовуваного дезінфікуючого засобу. Тому у всіх рекомендаціях ASGE, ESGE та BSG по проведенню дезінфекції ендоскопів та інструментів до них акцентується увага на окреме проведення чистки та дезінфекції і неможливості об’єднання цих процесів. При цьому дуже велику увагу приділяють проведенню перед дезінфекцією ретельної мануальної очистки [1, 2, 9–14, 16–23] використанням адекватних миючих засобів, які можуть запобігти утворенню біоплівки, що утворюється при нечіткому дотриманні технології очищення і використанні малоефективних миючих засобів та поєднанні процесів очищення з дезінфекції ендоскопів та інструментів до них від органічного матеріалу.

Міністерством охорони здоров’я зареєстровані для очищення ендоскопів та допоміжних інструментів до них, препарати, які були неодноразово дослідженні щодо своєї ефективності та добре себе зарекомендували: Сайдезім та Бодедекс форте.

Сайдезим складається з субтилізину – 5,0% (бактеріальна протеаза – діюча речовина), водної основи, що містить аніони і неіоногенні поверхнево–активні речовини, стабілізаторів, інгібіторів корозії та інших інертних компонентів – 95,0. рН концентрату даного засобу коливається від 7,8 до 8,8. Робочі розчини Сайдезиму мають миючі властивості при незначному піноутворенні, не пошкоджують вироби з металу, скла, полімерних матеріалів, гуми, добре змиваються з поверхонь медичного обладнання та інструментарію. Режими очищення виробів медичного призначення в тому числі гнучких та жорстких ендоскопів складає при концентрації 0,8% – 15 хв. [4].

Сайдезим належить до мало небезпечних речовин. Засіб у вигляді концентрату може спричиняти слабку подразнювальну дію при попаданні на шкіру. Помірно подразнює слизову оболонку очей та верхніх дихальних шляхів. Також має слабкі сенсибілізуючі властивості.

Бодедекс форте складається з 1,2–пропандіолу – 10,0–20,0%, ізотридеканолетоксилату – 5,0–10,0%, лаурилу міристилалкогольетоксилату – 5,0–10,0 %, аніонних та амфотерних поверхнево–активних речовин, інгібіторів корозії, консерванту, та води до 100,0 [8].

Значення рН концентрату Бодедекс форте – 8,0, а 1% розчину – 7,0. Засіб добре розчиняється у воді, не має корозійних властивостей, не пошкоджує вироби зі скла, натуральної гуми, синтетичних матеріалів. Бодедекс форте містить компоненти, що компенсують жорсткість води та надійно розчиняють біологічні забруднення. Не потребує додавання інших мийних засобів.

Даний засіб виявляє змочувальні, мийні, емульгуючі властивості, видаляє білкові, жирові забруднення, залишки крові, лікарські та дезінфікуючі засоби з поверхні виробів медичного призначення, легко змивається з оброблених поверхонь, не залишає нальоту. Бодедекс форте видаляє навіть самі стійкі забруднення, наприклад закристалізовані залишки рентгенівського контрасту та біоплівки. Бодедекс форте придатний для чистки термостабільних та термолабільних інструментів і приборів в клініці, також може застосовуватися в ультразвукових ваннах [8].

Концентрат та робочі розчини засобу Бодедекс форте належать до мало токсичних речовин. У вигляді концентрату подразнює шкіру та слизові оболонки очей. Засіб не внесений до переліку контактних алергенів. Режими очищення виробів медичного призначення в тому числі гнучких та жорстких ендоскопів складає при концентрації 1,0% – 5 хв., та 0,5% – 10 хв.[8].

                Причиною, яка спонукала нас написати цю статтю являється то, що в Україні при високій розповсюдженості туберкульозу, гепатитів та виразкової хвороби, які можуть передаватися під час ендоскопічного обстеження, є велика кількість дезінфікуючих засобів, які пропонують для обробки ендоскопів та інструментарію до них, ефективність яких мало вивчена і данні про них у світовій літературі майже відсутні. Тому при виборі дезінфектанту та миючого засобу на першому місці повинна бути його досліджена ефективність, а потім вже його ціна. Тільки тоді буде можливо запобігти зараження пацієнтів під час ендоскопії.  Крім того важливим являється короткий час експозиції, що значно покращує раціональне використання ендоскопічного обладнання яке дорого коштує.

Література.

1. Методичні вказівки щодо очищення, дезинфекції та стерилізації ендоскопів, а також медичного інструментарія до них. (2004). Морозова Н.С., Нікішаєв В.І., Тофан А.В. та ін. – Київ – 15 с.

2. Морозова Н.С., Грицай И.М., Никишаев В.И. (2003). Очистка, дезинфекція, и стерилизация эндоскопов. – Киев – 60 с.

3. Регламент із застосування засобу “Септодор-Форте” з метою дезінфекції та передстерилізаційного очищення. (2004). – Київ – 20 с.

4. Регламент із застосування засобу “Сайдезим” з метою очищення, у тому числі передстерилізаційного, виробів медичного призначення. (2004). – Київ – 14с.

5. Регламент із застосування засобу “Корзолекс екстра” з метою дезінфекції та передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення. (2004). – Київ – 18 с.

6. Регламент із застосування засобу “Корзолекс базік” з метою дезінфекції та передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення. (2004). – Київ – 18 с.

7. Регламент із застосування засобу “Корзолекс плюс” з метою дезінфекції та передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення. (2004). – Київ – 15 с.

8. Регламент із застосування засобу “Бодедекс” з метою очищення, у тому числі передстерилізаційного, виробів медичного призначення. (2004). – Київ – 11с.

9. Alvarez S.Z., Kothari K., Ben et al. (1999). Disinfection of endoscopic equipment. Gastrointest Endosc. Vol.49, №5. – P.668 – 669.

10. Axon A., Kruse A., Urgell R., et al. (1995). ESGE guidelines on cleaning and disinfection. Endoscopy. Vol.27. – P.199 – 202.

11. Bret T. Petersen, (1999). Gaining perspective on reprocessing of GI endoscopes  Gastrointest Endosc. Vol.50, №2. – P.287 – 291.

12. Cheung R.J., Ortiz D., DiMarino A.J. (1999). GI endoscopic reprocessing practices in the United States. Gastrointest Endosc. Vol.50, №3. – P.362 – 368.

13. Cleaning and disinfection of equipment for gastrointestinal flexible endoscopy: interim recommendations of a Working Party of the British Society of Gastroenterology (1988). Gut. Vol.29.– P.1134 – 1151.

14. Cleaning and disinfection of equipment for gastrointestinal endoscopy. Report of a Working Party of the British Society of Gastroenterology Endoscopy Committee (1998). Gut. Vol.42. – P.585 – 593.

15. Desinfektionsmittel – Liste der DGHM. List of Disinfectants. Stand 4, Februar 2002. – 126 р.

16. DiMarino A.J., Bond W. (1996). Flexible gastrointestinal endoscopic reprocessing. Gastrointest Endosc. Vol.43, №.5. – P.522 – 524.

17. Guideline for the use of high–level disinfectants and sterilants for reprocessing of flexible gastrointestinal endoscopes (2000). Gastroenterol Nurs. Vol.23, №4. – 180–187.

18. Infection Control During Gastrointestinal Endoscopy guidelines for Clinical Application (1999). Gastrointest Endosc. Vol.49, №6. – P.836 – 841.

19. Multi–society guideline for reprocessing flexible gastrointestinal endoscopes (2003). Gastrointest Endosc. Vol. 58, № 1. – Р.1 – 8.

20. Nelson D.B. (2001). Transmission of infection by gastrointestional endoscopy. Gastrointest Endosc. Vol.54, №.6. – P.824 – 828.

21. Technical Note on Cleaning and Disinfection Endoscopy. (2003). Endoscopy. Vol.35.– P.869 – 877.

22. Urayama S., Kozarek R.A., Sumida S. et al. (1996). Mycobacteria and glutaraldehyde: is high–level disinfection of endoscopes possible? Gastrointest Endosc. Vol.43. – P.451 – 456.

23. What is disinfection, sterilization? (1999). Gastrointest Endosc. Vol. 50, №2. – P.301 – 302.